МІЖМУНІЦИПАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В КОНТЕКСТІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Чинником стійкості держави в умовах війни, повоєнного відновлення є спроможність територіальних громад. Тому децентралізація влади залишається предметом державної політики та об’єктом наукових досліджень. Одним з завдань дослідження політики децентралізації є з’ясування змістовного його наповнення, співвідношення з близькими, але не тотожніми поняттями. Метою статті є аналіз співвідношення між політикою децентралізації та явищем міжмуніципального співробітництва, з’ясування ступеня необхідності вивчення цього явища, розробка рекомендацій щодо такого вивчення.

Політика децентралізації спрямована на розширення прав і повноважень місцевого самоврядування. Її складовою в Україні та інших країнах є укрупнення муніципалітетів. Метою є формування спроможних територіальних громад.

Згідно з європейською думкою, політика є вирішальним чинником розуміння міжмуніципального співробітництва, останнє сприяє формуванню кооперативної політичної культури, солідарності, залучає місцеві організації до самоврядування. У багатьох країнах міжмуніципального співробітництва передувало укрупненню мінципалітетів.

Аналіз нормативнної бази співробіництва громад в Україні свідчить, що його завдання співпадають з однією з головних цілей децентралізації – формуванням спроможних громад. Хоча умовою співробітництва не є законодавчий перерозподіл повноважень між державою та місцевим самоврядуванням, по факту перерозподіл відбувається шляхом надання у комунальну власність об’єктів держвласності та фінансових ресурсів. Формуються додані «управлінські вартості» самоврядування без їх зменшення для інших суб’єктів управління.

У статті проаналізовані теоретичні підходи, методи та джерельна база вивчення міжмуніципального співробітництва при науковому дослідженні політики децентралізації.