КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИЙОМИ АДАПТАЦІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ЗАБУДОВИ ПІД ЖИТЛОВУ ФУНКЦІЮ У СТРУКТУРІ МІСТА

Анотація

Розглянуто композиційні прийоми адаптації промислової забудови до житлової функції у структурі міста як інструментарій переходу від індустріальної морфології до житлової середовища. Показано, що композиційна адаптація виходить за межі суто функціонального перепрофілювання та оперує параметрами зв'язності, масштабу, ритму, домінант, входів та між громадським і приватним, які визначають ступінь інтеграції реновованих територій у міську тканину та їх соціальну життєздатність. На основі узагальнення міжнародного та українського досвіду систематизовано прийоми трансформації зовнішнього простору промислових територій у житлову среду (модифікація, заміна, виключення/додавання, комбінування, інверсія, вставка, активізація перших рівнів) та окреслено роль внутрішньопросторових перетворень промислових будівель з урахуванням їхнього просторового потенціалу висота, міцність каркасу). Обґрунтовано, що «висотний ресурс» промислових об'єктів може виступати проектним резервом типологічної різноманітності житла та просторової виразності без збільшення площі забудови, за умови врахування конструктивних можливостей втручання, типологічних вимог житла та інженерно-експлуатаційних параметрів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованої систематизації як методичної основи для прийняття проектних рішень у процесі реновації промислової забудови під житло.