ДЕМОКРАТИЧНИЙ НЕДОПОВОРОТ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ ЧИ СПРОБА ЗАЗИРНУТИ У МАНІПУЛЯТИВНУ ДЕМОКРАТІЮ?

Анотація

Дослідження українського націоналізму, зокрема його ідеології, є актуальною проблемою, оскільки він відіграє значну роль у становленні держави та ідеологічного спектру українського політикуму. Одним з етапів становлення націоналізму стала демократизація його ідеологічних засад, яку пов’язують з ІІІ Надзвичайним Великим Збором ОУН(б) 1943 р.

Метою статті є ідентифікація складових нової на той час демократичної доктрини націоналізму, а також тих її положень, які свідчили про відставання від осмислення суспільних реалій та, гіпотетично, заважали цьому руху стати більш впливовою силою.

При вивченні проблеми використовувались історичний, порівняльний, системний підходи, серед конкретних методів – аналіз та синтез, контент-аналіз тощо.

Ідеологічний поворот в українському націоналізмі, який відбувся у 1940-1950-их роках, був дійсно радикальним, але зумовлений він був переважно зовнішніми чинниками, а не став результатом високого рівня аналітичної роботи самого руху. Нова, демократична, доктрина націоналізму включала поборювання національного пригноблення, визнання поліетнічності української нації, концепції рівності громадянських прав, відмову від партійного та ідеологічного монократизму, розвиток соціальної демократії в суспільстві, впровадження внутрішньопартійної демократії.

Водночас демократичний поворот в націоналізмі не призвів до помітного зростання ані популярності цього руху серед населення, ані його впливу на західних союзників. Опрацювання нових положень націоналістичної доктрини не було глибоким, внаслідок чого в ідеології націоналізму або збереглись частково від попередніх концепцій, або були породжені новими процесами положення, які свідчили про відставання в осмисленні суспільних реалій, зокрема, про революційний характер націоналістичного руху, про партії як виразників інтересів широких верств громадян, про характер взаємозв’язку між демократією та націоналізмом, щодо ставлення до окремих форм власності на засоби виробництва, спрощені уявлення про соціальну структуру суспільства тощо.