ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ВТІЛЕНОГО ПРОСТОРУ: ВПЛИВ ФІЛОСОФІЇ МОРІСА МЕРЛО-ПОНТІ НА АРХІТЕКТУРНУ КОНЦЕПЦІЮ СТІВЕНА ХОЛЛА

Анотація

Досліджено вплив феноменологічної філософії Моріса Мерло-Понті на формування архітектурної концепції Стівена Холла, зосереджену на понятті “втіленого простору”. Зроблено постановку проблеми інтеграції філософських ідей тілесності й сприйняття простору в архітектурну теорію та практику. Проаналізовано сучасний стан досліджень феноменології в архітектурі та виявлено, що ідеї Мерло-Понті про пережитий простір істотно вплинули на ряд провідних архітекторів (Й. Паллаасма, П. Цумтор, Ст. Холл та ін.), проте в українському академічному дискурсі ця тема висвітлена недостатньо. Визначено мету, актуальність і наукову новизну дослідження, що полягає у розкритті конкретних проявів філософських концептів Мерло-Понті (таких як “тілесність” і “кіазм”) в архітектурних рішеннях Холла. Методологія ґрунтується на феноменологічному підході до аналізу простору, порівняльному аналізі філософських текстів і архітектурних проектів, а також методах архітектурно-художнього аналізу. В розділі результатів розглянуто три знакові проекти Стівена Холла – музей Kiasma (Гельсінкі), Художній музей Bellevue (Вашингтон, США) та будівлю Школи мистецтв та історії мистецтв Університету Айови – як приклади втілення ідей феноменології. Показано, що у проекті Kiasma Холл використовує концепцію “кіазму” Мерло-Понті для інтеграції тіла, будівлі й контексту; у музеї Bellevue реалізовано принцип “трійності” просторового досвіду, що перегукується з феноменологічним запереченням дуалізмів; в університетській Школі мистецтв застосовано ідею “відкритих меж та центру”, яка акцентує ситуаційність простору та соціальну взаємодію. У висновках підсумовано, що архітектура Холла демонструє успішний приклад архітектурної феноменології: просторова форма, світло, матеріали та маршрути руху продумано створюють у рецепієнта цілісне мультисенсорне переживання. Перспективи дослідження пов’язані з подальшим вивченням архітектурної феноменології – зокрема, порівнянням впливів інших феноменологів (наприклад, М. Гайдеггер, А. Стоукс) на сучасні архітектурні концепції та емпіричним дослідженням сприйняття “втіленого” простору користувачами.