КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ПОЛІТИЧНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

Анотація

Присвячено проблемі політичної справедливості, яка є однією зі засадничих категорій політичної теорії. В статті концептуалізоване уявлення про політичну справедливість, яке відповідає конкретно-історичним світовим реаліям, насамперед кризою раціонального світогляду, та сумісне з українськими цивілізаційними цінностями, для яких особливу вагу має інтуїтивний план буття. Обґрунтовано, що на поточному етапі єдиним можливим шляхом є перехід до інтуїтивного світогляду, тому політична справедливість має бути із ним сумісною. Доведено, що сутнісними ознаками такої інтерпретації політичної справедливості є фундаментальна нерівність соціальних суб’єктів стосовно того, на якому плані буття вони переважно діють в дійсності разом з їхньою рівністю в можливостях діяльності на будь-якому плані буття. Висвітлено, що така інтерпретація політичної справедливості дотична відомій максимі Г. Сковороди "нерівна всім рівність". Разом із тим висвітлено, що така нерівність має існувати разом з вертикальною соціальною мобільністю та статевою рівністю. Доведено, що відповідальність соціального суб’єкта має бути тотожною рівню привілеїв, який він має в суспільстві. Акцентовано, що для такого уявлення про політичну справедливість політичне життя повинно мати зв’язок з цінностями, економічне життя повинно підпорядковуватися цінностям, в соціальному житті має панувати нерівність, яка захищається неформальним чином, а символічна площина культурного життя має мати зв’язок з цінностями. Аргументовано, що політична справедливість має втілюватися в аристократичному політичному режимі, який, однак, все одно вимагатиме виборів.