ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Анотація

У контексті активізації інвестиційної діяльності та цифрової модернізації будівельного сектора все більшої актуальності набуває перегляд існуючих методів оцінки ефективності будівельно-інвестиційних проєктів. Традиційні підходи, засновані на простих фінансових індикаторах — таких як чистий приведений дохід, внутрішня норма рентабельності чи строк окупності, — демонструють обмежену здатність адекватно відображати комплексні умови реалізації сучасних проєктів. Вони не враховують динаміку ринкової кон’юнктури, волатильність ресурсів, ризики регуляторних змін та стратегічні пріоритети зацікавлених сторін. У нових економічних умовах це зумовлює необхідність трансформації системи критеріїв ефективності з урахуванням міждисциплінарного та цифрово-орієнтованого підходу.

У роботі обґрунтовано логіку еволюції підходів до оцінювання ефективності будівельних інвестицій — від лінійних моделей до комплексних систем оцінки з багаторівневою структурою параметрів. Особлива увага приділена включенню інструментів ризик-менеджменту, теорії реальних опціонів, сценарного моделювання та інституційного аналізу в практику проєктного управління. Проаналізовано переваги моделей, що дозволяють інтегрувати як фінансові, так і нефінансові критерії, зокрема соціальні, екологічні та управлінські ефекти.

У сфері будівництва, де реалізація проєктів часто супроводжується довготривалими інвестиційними циклами, багатоетапністю виконання, широкою участю стейкхолдерів і високим рівнем регуляторного ризику, зростає потреба в динамічному адаптивному інструментарії оцінки. У дослідженні запропоновано концептуальну модель багатовимірної оцінки ефективності, яка поєднує стратегічні цілі, оцінку ризиків, часові горизонти, цифрові індикатори та контекст ринкового середовища. Зосереджено увагу на перевагах цифрових платформ, які дозволяють проводити автоматизовану аналітику, оперативну візуалізацію даних і формування сценаріїв управлінських рішень.

Отримані результати можуть бути використані як основа для перегляду підходів до інвестиційного аналізу в будівництві, сприяти формуванню адаптивних систем управління проєктами та прийняттю стратегічно обґрунтованих рішень в умовах інституційної й ринкової невизначеності.