СВІДОМІСТЬ ЯК ФОРМУЮЧИЙ СУСПІЛЬСТВО ЧИННИК

Анотація

Розглядаються властивості свідомості та її впливу на суспільні процеси. Вказано на складність дослідження свідомості як такої, оскільки вона є своєрідним екраном, на якому відображаються лише зовнішні речі, явища, процеси. Сам себе цей екран не відображає навіть у випадку рефлексії.
Розглядається важливість постановки свідомістю наперед заданих цілей людської діяльності і необхідність єдності людей у досягненні таких цілей. Вказується на складність і суперечливість у досягненні поставлених людьми цілей, зокрема на обмеженість функцій свідомості передбачати й планувати наслідки людської діяльності.
Ставиться питання про те, як реалізується наперед задана мета, чому те, що існує в свідомості, знаходить відповідник у зовнішній дійсності. Висловлюється припущення, що воно у зовнішній дійсності вже існує, але не як реальність, а як можливість. Функцією свідомості є пошук шляхів до цієї бажаної можливості, до перетворення її в дійсність. Наш світ – це сукупність безлічі можливостей, між якими є шляхи переходів і кожна з яких може вийти на рівень реальності.
Вказується на необхідність жорсткого контролю з боку суб’єкта наперед заданої цілі (вигадки), складність і суперечливість здійснення цього контролю, його протилежність свободі думки і висловлювань.
Показано часткову справедливість і в той же час обмеженість і суперечливість матеріалістичного бачення впливу свідомості на суспільні процеси. Ідеться про примітивізацію прояви й міфологізацію теоретичних уявлень, коли вони оволодівають свідомістю багатьох людей.
Розглядається фрагментація свідомості та її прояви.
Свідомість розглядається як така, про існування якої ми можемо говорити лише за її впливом на людське тіло, і ставиться питання про те, яким чином ідеальне діє на матеріальне, як думка рухає тілом. 
Свідомість формує суспільство шляхом творчості. Вигадка є основою реальних дій та історичних процесів. У тому числі щодо організації державного управління, яка узгоджується з особливостями конкретної.