САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА БУДДИЗМУ І СИНТО ДО ПОЧАТКУ АКТИВНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КИТАЮ І ЯПОНІЇ

Анотація

Розглядаються сакральні будівлі китайського буддизму та японського синто з метою виявлення їх характерних рис і відмінностей до початку активного впливу китайської цивілізації на Японію. Аналіз проводиться в аспекті базових відмінностей світосприйняття буддійської релігійної доктрини і анімістичних вірувань синто. У якості прикладу було обрано два автентичних об’єкти обох релігійних течій, а саме: монастирських комплекс храму Фоґуан (провінція Шансі, Китай) 857 р. побудови, та комплекс святилища Ісе (префектура Міе, Японія), побудованого за різними оцінками від III до VI ст. н. е. Для монастирського комплексу Фоґуан характерною рисою є чітка планувальна структура, образність композиційних деталей та дискретність по відношенню до оточуючого середовища, адже навколишній світ за вченням буддизму є місцем страждання душі. В планувальній структурі комплексу святилища Ісе, риси регулярного планування присутні лише частково, образність елементів комплексу є не однозначною, а загальною характерною рисою є синтез з навколишнім середовищем, котре відповідно до характеру анімістичного світосприйняття само по собі є священним. Виявлені риси були зведені до декількох базових принципів проектування, що в значній мірі характеризують означені релігійні течії, і як наслідок, утворюють головну відмінність в їх архітектурі.