ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРІЙНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ ПАГ З ДОДАТКОВИМ АРМУВАННЯМ СТАЛЕВОЮ ФІБРОЮ

Анотація

Таким чином, в лабораторних умовах проведено експериментальні дослідження несучої здатності та тріщиностійкості серійної плити ПАГ з додатковим армуванням сталевою фіброю в обсязі 1%. Відповідно до нормативних документів, що діють в Україні, розглянуто одну з двох можливих схем навантаження – при навантаженні зосередженою силою, прикладеною на консольній частині плити. Плита випробовувалась на спеціально виготовленому стенді, що складається з чотирьох опорних стойок, пов'язаних попарно між собою балками, на які спиралася плита. Навантаження прикладалося по ширині плити сходами ― по 0,04 від руйнівного, по двох зосереджених вертикальних смуг. Кожна ступінь навантаження закінчувалася п'ятихвилинною витримкою, на початку і наприкінці якої знімалися показання на вимірювальних приладах. Усі випробування проводилися з використанням двох домкратів 30 т та 50- тонного динамометра. Принцип роботи домкрата полягав у тому, що його нижня площина тиснула на дворівневу перехресно-балкову систему, а через неї навантаження розподілялося на плиту. У процесі випробування плити фіксували прикладене навантаження, прогини та деформації. Як вимірювальні прилади використовувалися індикатори годинного типу і прогиноміри. Процес тріщиноутворення на поверхнях плити спостерігався за допомогою трубки Брінелля у місцях найбільшого розкриття тріщин.

В результаті випробувань несуча здатність плити склала 211,2 кН при згинальному моменті 101,4 кНм. Навантаження, що відповідає початку тріщиноутворення, дорівнює 96,0 кН при згинальному моменті 46,1 кНм. Максимальна ширина розкриття тріщин становила 0,25 мм. За показаннями індикаторів побудовано графіки залежності відносної деформації від навантаження. Графіки залежності прогинів від навантаження, побудовані за даними двох прогиномірів. До появи першої тріщини максимальний прогин плити становить 17,0% від прогину, зафіксованого наприкінці випробувань.