ІНТЕГРОВАНІ ЖИТЛОВО-ГРОМАДСЬКІ КОМПЛЕКСИ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ

Анотація

Постановка проблеми – проєктування об’єктів забудови центрів малих міст та історичних ареалів є проблематичною тому що їх забудова має одночасно вміщувати житлові і громадські функції. Складність їх інтеграції передбачає пошук і використання особливих прийомів.

Публікації стосовно інтегрованих житлово-громадських центрів охоплюють різні стадії проектування, починаючи з дослідження традиційних середньовічних міст, завершуючи новітніми прикладами формування міських центрів, особливо в районах з регульованою висотою забудови.

У статті розглядаються особливості архітектурно-планувальної організації житла в залежності від складової соціальних завдань території, та варіанти вирішення проблем пов’язаних з цим.

Метою статті є виявлення тенденцій та визначення підходів щодо формування інтегрованих житлово-громадських комплексів середньої поверховості.

Виявлено, що в результаті змін образу життя людей, в наслідок різного роду катастроф, великий відсоток кваліфікованих працівників став надавати перевагу роботі на дому або у пішохідній доступності до житла. Почала з’являтися потреба у житлі, що зможе забезпечити свободу та гнучкість графіку життя.

Обґрунтовано доцільність поєднання двох середовищ з різним призначенням та враховано фактори взаємного впливу. Проаналізовано міжнародний та національний досвід, виявлено відмінності в архітектурно- планувальній організації інтегрованого житла середньої поверховості.

Пропонується розгляд житла як комплексу, який може задовольняти різні потреби людини, та підняти її рівень життя, забезпечити соціальним обслуговуванням, безпекою, дозвіллям та закладами охорони здоров’я.

З’ясовано, що визначена тенденція стає актуальною на цей час і на найближчі роки. Подальші дослідження мають уточнити прийоми архітектурно-планувальної організації таких будівель.