ДОСВІД БАГАТОЕТАПНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2786-7269.2022.2.216-228Ключові слова:
децентралізація, регіональна політика, зарубіжний досвід, Франція, місцеве самоврядування, адміністративно-територіальна реформа, органи публічної владиАнотація
Стаття присвячена практикам децентралізації зарубіжних країн, їх багаторічному досвіду у системі реформування державного устрою. З огляду на схожість багатьох проблем, що стояли перед органами державної влади Франції та України, а також наявність специфічних для нашої країни проблем, вкрай важливим завданням є аналіз світового досвіду щодо їх вирішення.
Слід розуміти, що поняттям «децентралізація» охоплюються не лише процеси адміністративно-територіального управління, а й політичні, фінансові, економічні тощо. Відповідно наша гіпотеза полягала у тому, що реорганізацією адміністративно-територіального управління децентралізація не обмежується.
При виборі країни, уроки якої для України ми обрали для аналізу, перевага була надана Франції, оскільки ця держава тривалий час вважається зразковою з точки зору політики децентралізації. Крім того, для нас було важливе те, що Україна при створенні моделі публічної влади в регіонах обрала саме французьку, або континентальну, модель. Показова континентальна модель є корисною для наукових цілей, оскільки містить фундаментальні засади реалізації реформи. Децентралізоване управління, започатковане Францією, стало прикладом для України.
У статті аналізуються особливості проведення політики децентралізації у Франції на кількох її етапах. Перший охарактеризувався курсом на делегування повноважень в галузі управління та соціально-економічного розвитку органів місцевого самоврядування, створенням виборних органів на рівні регіонів. Водночас на початку ХХІ ст. держава переходить до наступного етапу, спрямованість якого полягає у зміцненні фінансової самостійності та потенціалу територіальних громад, для чого останнім передавалась низка повноважень. У 2010-тих роках акценти регіональної політики зміщюються у бік стимулювання муніципального співробітництва та укрупнення регіонів.
Оцінка багатоетапності реалізації політики децентралізації у Франції дає змогу стверджувати, що адміністративно-територіальна реформа 2020 р. не вичерпала політичних аспектів децентралізації в Україні, й прогнозувати нові етапи реалізації політики децентралізації в Україні.
Посилання
Bulbeniuk S. (2011). Dekontsentratsiia vlady. Politychna entsyklopediia. [Deconcentration of power]. Redkol.: Yu. Levenets (holova), Yu. Shapoval (zast. holovy) ta in. K.: Parlamentske vydavnytstvo, р. 187. {in Ukrainian}.
Vikulova A. (2015). Intelektualna vlasnist yak obiekt komertsializatsii. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Vyp. 11. Ch. 1. P. 22 – 28. {in Ukrainian}.
Kolodii O. M. (2018). Dosvid detsentralizatsiia u Frantsiі. [Experience of decentralization in France]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. Tom 29 (68) № 1, p. 197. {in Ukrainian}.
Manuilova K. V. (2018). Formy administratyvnoi detsentralizatsiia vlady: sutnist, klasyfikatsiia, perevahy ta nedoliky. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini. Vyp. 3. P. 14 – 16. {in Ukrainian}.
Perehuda Ye. V. (2013). Vykonavcha vlada Ukrainy: Polityko – pravovi aspekty modernizatsii: monohrafiia. P. 24 – 73. {in Ukrainian}.
Popko V. (2016). Iberiiska model mistsevoho samovriaduvannia. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. № 3. P. 391. {in Ukrainian}.
Pustovoit L. A. (2010). Systema derzhavnoho upravlinnia Respubliky Frantsii: dosvid dlia Ukrainy. [The public administration system of the Republic of France: experience for Ukraine]. za red. Yu.V. Kovbasiuka K.: NADU, p. 11. {in Ukrainian}.
Steshenko T., Shpak Yu. Suchasni modeli mistsevoho samovriaduvannia. Retrieved from: http://surl.li/ekxnu. {in Ukrainian}.
La loi constitutionnelle du 28 mars 2003 relative à l’organisation décentralisée de la République.: http://surl.li/efwju. {in French}.
La loi du 16 décembre 2010 de réforme des collectivités territoriale. Retrieved from: http://surl.li/efpwz. {in French}.
Les chiffres clés des Régions. Retrieved from: http://surl.li/efwkn. {in French}.
Loi № 82-213 du 2 mars 1982 relative aux droits et libertés des communes, des départements et des régions. Retrieved from: http: //www.senat.fr/actu/82-213.html. {in French}.
L’intercommunalité en France. RAPPORT AU PRÉSIDENT DE LA RÉPUBLIQUE SUIVI DES RÉPONSES DES ADMINISTRATIONS ET DES ORGANISMES INTÉRESSÉS. Retrieved from: http://surl.li/efpxl. {in French}.
Loi organique n° 2004-758 du 29 juillet 2004 prise en application de l’article 72-2 de la Constitution relative à l’autonomie financière des collectivités territoriales. Retrieved from: http://surl.li/efpxi. {in French}.
Loi n° 2015-991 du 7 août 2015 portant nouvelle organisation territoriale de la République. Retrieved from: http://surl.li/efpww. {in French}.
Loi n° 2015-29 du 16 janvier 2015 relative à la délimitation des régions, aux élections régionales et départementales et modifiant le calendrier electoral. Retrieved from: http://surl.li/efpwx. {in French}.
Sakhanenko S. Polityka detsentralizatsii v Ukraini: napriam rukhu. Rehionalna polityka: istori, polityko-pravovi zasady, arkhitektura, urbanistyka Vyp. III. Materialy Tretoi Mizhnar. nauk.-prakt. konf., (Kyiv 22-23 lystopada 2017 r.)/ Min-vo osvity i nauky Ukrainy, Kyiv. nats. un-t budivn. i arkhit-ry ta in. – «Beskydy». – V 2- kh ch. – Ch. I. – P. 176-184. {in Ukrainian}.
Thoenig, J.-C. (2005). Territorial Administration and Political Control: Decentralization in France. Public Administration, 83 (3), 685-708. {in English}.
Waserman, F. (2016). La reforme de la taxe professionnelle. Vie Publique, 1 mars. Retrieved from: http://surl.li/efwma. {in English}.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
