Просторовий розвиток

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНИХ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ ЧЕРКАЩИНИ

2026-04-29T22:22:52+03:00

Досліджуються містобудівні, архітектурно-планувальні, функціональні та декоративні особливості сучасних храмів Черкащини. Проаналізовано спадкоємність сучасного храмобудування Черкащини з історичними традиціями храмобудування, що виразилося в містобудівних особливостях (храм як міська чи сільська домінанта, відповідність ландшафту і природному оточенню), в стилістиці (алюзії до історичних стилів – давньоруського, барокового та українського модерну). Водночас аргументовано розширення функцій сучасних храмів у порівнянні з попередніми століттями і використання в новому будівництві новітніх матеріалів і конструкцій. Висвітлено роль митрополита Софронія в становленні сучасної архітектурної школи православного будівництва Черкащини.

ФАКТОР СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

2026-04-29T22:37:38+03:00

Реабілітація сьогодні є важливою складовою сучасної медицини та спрямована на відновлення здоров’я пацієнтів після травм, операцій та складних захворювань. Останні роки характеризуються активним впровадженням новітніх технологій та підходів у цій сфері. Завдяки цьому на ринку з’явилося більше реабілітаційних послуг, це сформувало спеціалізовані напрямкіи — фізичної, неврологічної, кардіо-пульманологічної, ментальної, педіатричної та геріатричної реабілітації. Кожен із перелічених напрямків має власні терапевтичні методики, обладнання та підходи, що враховують індивідуальні потреби пацієнтів. Архітектурне середовище у реабілітаційних центрах має важливу задачу, адже сприяє ефективному лікувальному процесу. Світова практика свідчить, що ефективні реабілітаційні центри проектуються з урахуванням особливостей пацієнтів та реабілітаційних процесів. Такий підхід у проєктуванні не лише прискорює одужання, але й полегшує умови праці медичного персоналу.В Україні питання закладів реабілітації стало дуже актуальним через війну. Це призвело до масової потреби у відновлювальному лікуванні.

АРХІТЕКТУРНО ПЛАНУВАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ БАГАТОПОВЕРХОВИХ БУДИНКІВ

2026-04-29T22:42:56+03:00

Впровадження енергоефективних технологій є важливим для майбутнього розвитку, адже знижує енергетичні витрати та підвищує комфорт життя. Архітектура відіграє ключову роль у цьому процесі, впливаючи на енергоефективність через вибір матеріалів, орієнтацію будівель, зелені дахи та фасади, а також інтеграцію відновлюваних джерел енергії. Архітектура стає не лише мистецтвом, але й наукою, що формує екологічно стійке середовище. Розуміння впливу енергоефективних технологій на архітектурний вигляд та планування є важливим для досягнення стійкого розвитку та забезпечення комфорту для майбутніх поколінь.

Аналіз сучасного архітектурного досвіду свідчить про те, що альтернативна енергетика вийшла за межі суто технічної чи промислової сфери, набула символічного значення та стала невід’ємним елементом концепції «відповідальної» архітектури. Вона відображає новий рівень екологічної свідомості, що формується як у професійному середовищі архітекторів, так і в суспільстві загалом. У багатьох випадках саме інтеграція технологій відновлюваної енергетики визначає архітектурно-просторову організацію об'єктів: впливає на вибір конструктивних матеріалів, декоративне оздоблення, формоутворення, а також планувальну та функціональну орієнтацію будівель.

ІНТЕГРАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У СТРУКТУРУ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

2026-04-29T22:46:48+03:00

Сучасні процеси урбанізації та еволюція житлової забудови спонукають до перегляду традиційних підходів до розташування освітніх закладів. Одним із прогресивних рішень є інтеграція початкових освітніх закладів у структуру житлових будинків, що формує багатофункціональний освітньо-житловий простір. Цей підхід відповідає актуальним принципам компактного міського планування, доступності освіти й багатофункціональності, сприяючи створенню зручного та ефективного середовища для мешканців.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВІМ-ТЕХНОЛОГІЙ У БУДІВНИЦТВІ ТА АРХІТЕКТУРІ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УКРАЇНІ

2026-04-30T16:50:25+03:00

Розглянуто специфіку впровадження інформаційного моделювання будівель (BIM — Building Information Modeling) у проєктування та будівництво атомних електростанцій (АЕС) в Україні. У зв’язку з високими вимогами до безпеки, довготривалим життєвим циклом об’єктів та складністю інженерних рішень, використання ВІМ-технологій надає суттєві переваги на всіх етапах реалізації проєктів. Зокрема, BIM забезпечує інтеграцію архітектурних, інженерних і технологічних систем у єдину цифрову модель, що дозволяє підвищити точність проєктної документації, зменшити ризики помилок і спростити координацію між підрядниками. У роботі аналізуються українські реалії впровадження BIM у сфері ядерної енергетики, враховуючи законодавчі обмеження, рівень цифрової підготовки галузі, а також наявність спеціалізованого програмного забезпечення та фахівців. Окрему увагу приділено аналізу міжнародного досвіду, який може бути адаптований до вітчизняного контексту для забезпечення безпечного та ефективного будівництва нових енергоблоків. Зазначено, що одним із головних викликів є необхідність адаптації BIM-моделей до вимог ядерного регулювання та інтеграції з існуючими системами управління безпекою. Таким чином, впровадження BIM у проєкти АЕС є перспективним напрямом, що дозволяє не лише оптимізувати проєктно-будівельні процеси, а й значно підвищити рівень контролю та безпеки на всіх етапах життєвого циклу об’єкта. Розвиток цієї технології в Україні потребує комплексного підходу, включаючи державну підтримку, освітні ініціативи та активну участь фахівців галузі.

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ БУДІВЕЛЬ З АПАРТАМЕНТАМИ

2026-05-05T07:39:34+03:00

Сучасний розвиток міст в Україні супроводжується зростанням популярності нового формату тимчасового житла – апартаментів [1]. Однак на сьогодні існують деякі розбіжності у правовому статусі даного типу забудови, що ускладнює застосування будівельних норм, зокрема пожежної безпеки. Згідно з чинними нормативними документами, апартаменти відносяться до громадських будинків [2], що зумовлює відповідні вимоги до евакуаційних шляхів, які відрізняються від вимог до житлової забудови. У статті проаналізовано чинні нормативні вимоги до евакуаційних шляхів у громадських та житлових будівлях, виявлено проблеми їх застосування до апартаментів і запропоновано шляхи оптимізації норм з урахуванням безпеки мешканців апартаментів.

МЕТОДИ ЗАХИСТУ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

2026-05-05T21:51:41+03:00

Розглядаються сучасні методи захисту міського середовища від шумового забруднення з акцентом на інтеграцію містобудівних, архітектурно-планувальних, інженерних та ландшафтних рішень. Проведено аналіз нормативної бази України, окреслено основні проблеми, що виникають при впровадженні шумозахисних заходів, наведено приклади успішної реалізації методів зниження міського шумового забруднення, як із зарубіжного, так і з українського досвіду.

ВПЛИВ БІОМІМІКРІЇ НА ФОРМУВАННЯ БІОНІЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ

2026-05-05T21:55:12+03:00

Розглядається концепція біомімікрії як одного з ефективних інструментів формування біонічної архітектури. Біомімікрія, що передбачає адаптацію форм, структур і процесів, притаманних природним організмам, слугує джерелом інновацій для створення архітектурних рішень, що поєднують естетику, функціональність та екологічну доцільність. Досліджуються історичні передумови виникнення біонічного підходу в архітектурі та роль біомімікрії у цьому процесі. Аналізуються приклади архітектурних об'єктів, у яких біомімікрія була використана як метод проектування, що дозволяє досягти сталого розвитку, ефективного використання ресурсів та гармонійної інтеграції споруд у навколишнє середовище.

Особливу увагу приділено класифікації підходів до біомімікрії (на рівні форми, матеріалів і процесів), а також розгляду потенціалу цих підходів у сучасній архітектурній практиці.

У результаті дослідження зроблено висновок, що біомімікрія може виступати не лише джерелом натхнення, але й практичним інструментом для розвитку біонічної архітектури, спрямованої на досягнення інноваційних та сталих рішень у проєктуванні.

АРХІТЕКТУРНА ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВНИХ І НЕКОМЕРЦІЙНИХ ШКІЛ ІСЛАМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ІРАН У КОНТЕКСТІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

2026-05-05T22:00:11+03:00

Проаналізовано архітектурну типологію державних і некомерційних шкіл Ісламської Республіки Іран у період після 1979 року, з акцентом на енергоефективні рішення. Державні школи, що масово зводилися в 1980–2000-х роках за рахунок державного бюджету, порівнюються з некомерційними освітніми установами, побудованими приватними та благодійними організаціями після 2000 року. На прикладі реалізованих проєктів у провінціях Шираз та Ісфахан досліджено просторову організацію, використання будівельних матеріалів, природне освітлення, вентиляцію, захист від перегріву, наявність озеленення, зонування внутрішнього двору та інші аспекти, що впливають на мікроклімат шкільного середовища. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу функціональних рішень і ступеня інтеграції принципів енергоефективності в архітектурне планування шкіл обох типів. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення сучасних підходів до проєктування освітніх закладів в умовах спекотного клімату.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВІЗУАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-05-05T22:07:16+03:00

Дана стаття присвячена аналізу впливу архітектурного середовища на діапазон страхів та тривожних станів, що відчуває людина під час зорового сприйняття архітектурного середовища. Актуальність цього напряму зумовлена численними доказами негативного впливу візуально-депресивного середовища на здоров'я людини. У даній роботі розкриваються особливості впливу візуальних властивостей архітектурного середовища на біологічні страхи людини. Сформовано уявлення про типи біологічних страхів, які може провокувати архітектурне середовище, а саме: страх висоти; страх замкнутих просторів; страх отримання травми; страх втрати контролю над довкіллям; страх великих відкритих просторів; страх опинитися в пастці; страх втрати орієнтації; страх смерті; страх перед екологічною небезпекою. В статті дається опис подальшого перебігу експерименту спрямованого на розробку та уточнення критеріїв оцінки впливу візуальних параметрів архітектурного середовища на емоції людини. А саме – тієї його частини, яка присвячена дослідженню біологічних страхів.

ПРОБЛЕМА ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНІЙ АРХІТЕКТУРІ

2026-05-06T19:56:18+03:00

Дослідження піднімає важливу проблему втрати національних ознак в сучасній архітектурі, що пришвидшилося на тлі глобалізму. Ця проблема є актуальною при підготовці майбутніх архітекторів, оскільки діяльність фірм і відомих архітекторів по всьому світу, поширення нових ефективних матеріалів і технологій призводять до нівелювання тих ознак, які традиційно визначали культуру кожного народу. Можливості інтернету і нейромережі, штучного інтелекту значно розширили горизонти не лише практикуючих архітекторів, а й студентів, аспірантів і докторантів. Попри те позитивне, що вони отримали, є і негативний момент, пов'язаний з тим, що сучасна архітектура по суті позбавляється будь-яких ознак національної ідентичності.

Ця проблема актуальна для більшості розвинених країн світу, де сучасні будівлі з національними елементами сприймаються як певний анахронізм. Навіть в тих випадках, коли архітектори намагаються застосувати національні елементи на сучасному об’єкті, це виглядає недосконало, історичні форми цитуються досить спрощено, до того ж, без відповідності загальному вигляду об’єкту і без розуміння доцільності до його функції.

На наш погляд, ця проблема найбільш актуальна для країн, які знаходяться у стані війни і необхідні об’єднуючі чинники (як в Україні), або є невеликими країнами з складною демографічною ситуацією (як країни Балтії), або є розвиненими країнами з великою кількістю мігрантів, які не приймають місцевої культури і натомість живуть власними анклавами.

МЕТОДИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ТЕРИТОРІЙ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

2026-05-06T20:59:42+03:00

Наводяться чотири методи функціонально-планувальної організації виробничих територій для сільських населених пунктів. Кожен з методів допомагає врахувати різні особливості організації виробничих територій відповідно до технологічних процесів самого підприємства. Здійснюючи пошук найкращого розташування будівель та споруд виробничих підприємств, варто враховувати їхні технологічні взаємозв’язки, що суттєво впливають на визначення відстаней обслуговування тих чи інших об’єктів. Також варто класифікувати всі об’єкти, які використовуються на виробничій території.

Підбираючи різні методи функціонально-планувальної організації для виробничих територій, варто зазначити певну специфіку для сільських населених пунктів (з населенням до 10 тис. осіб). Такий тип населеного пункту дає низку переваг для розвитку виробничих територій з меншою щільністю забудови, що, своєю чергою, впливає і на вибір напряму виробничої діяльності.

ПРОПОЗИЦІЇ ПО РОЗРОБЦІ МЕТОДИКИ ОБРАННЯ ДІЛЯНКИ ПІД ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

2026-05-06T21:04:43+03:00

Розглянуто підходи до вибору та оцінки земельної ділянки для розміщення територіального центру соціального обслуговування. Було запропоновано комплексну методику, що базується на поєднанні кластерного аналізу та багатокритеріальної оптимізації, з урахуванням таких чинників, як доступність, екологічність, просторові зв’язки та соціальні потреби населення літнього віку. У роботі представлено три типи функцій оцінювання: на основі пішохідної доступності, концентрації шляхів та аналітичних (статистичних) даних. Показано можливості застосування методики на прикладі Святошинського району м. Києва із залученням інструментів геоінформаційного аналізу. Запропонований підхід дозволяє більш обґрунтовано приймати рішення щодо розміщення об’єктів соціальної інфраструктури, орієнтованої на потреби осіб похилого віку, що сприяє формуванню комфортного, доступного та сталого середовища проживання.

МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ОБМІРНИХ РОБІТ В МЕЖАХ КУРСОВОГО ПРОЄКТУ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «СОФІЯ КИЇВСЬКА»

2026-05-06T21:09:41+03:00

Розглядаються результати виконання навчальної обмірно-проєктної роботи студентами першого курсу кафедри Основ архітектури та архітектурного проєктування КНУБА на базі Національного заповідника "Софія Київська". Також висвітлюється методична послідовність проведення занять з архітектурного проєктування під керівництвом викладачів кафедри, що забезпечує практичне ознайомлення студентів з пам’ятками архітектури та формує первинні навички роботи над архітектурними об’єктами в історичному середовищі.

ІНКЛЮЗИВНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ РОЗУМНОГО МІСТА

2026-05-06T21:14:44+03:00

У роботі визначено основні питання формування розумного міста з урахуванням демографічних, просторових, соціальних, інформаційних та економічних факторів. Також узагальнено досвід провідних світових трендів щодо засад формування «розумних міст» для забезпечення збалансованого економічного, екологічного, соціального та технологічного розвитку міст. Визначено основні технології розвитку «розумних міст» (ресурсозберігаючі, енергоефективні технології та відновлювана енергетика), з визначенням ключових технологій інклюзивного напряму. Розглянуто основні передумови інклюзивного аспекту формування «розумних міст» та їх основні ознаки. «Розумне місто» розглядається як таке, яке відповідає поточним потребам громадян у різних аспектах їхнього життя. Проектування таких поселень наразі є одним із пріоритетних напрямів політики світу. Визначено, що розвиток і формування розумних міст має бути нерозривно пов’язане з розробкою та впровадженням Інклюзивної стратегії системного формування «розумних міст». За результатами проведеного аналізу визначено основні напрями та засоби забезпечення інклюзивних аспектів формування та розвитку «розумних міст». Як наслідок, послідовна реалізація цих завдань формування розумного міста дозволить повною мірою забезпечити основні принципи розумного міста: ефективність, інклюзивність та сталість.

ПРОСТОРОВІ ЗМІНИ В ОБ'ЄКТАХ АРХІТЕКТУРИ НА ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ

2026-05-06T22:09:39+03:00

Сучасні реалії життя українського суспільства в умовах повномасштабної агресії рф формують нові вимоги до архітектури, як однієї з ключових галузей, що забезпечує безпеку, стійкість і функціонування населених пунктів. В даних умовах архітектурні об’єкти та комплекси потребують оперативної адаптації до екстремальних умов, а також впровадження інноваційних підходів у проєктуванні та будівництві. Також воєнний час спричиняє не лише соціально-економічні трансформації, а й суттєво змінює архітектурну практику, зумовлюючи потребу у створенні нових типів об’єктів, здатних відповідати специфічним викликам безпеки та оборони.

Спираючись на аналіз безпекових та оборонних об’єктів, що з’явилися в Україні після 2022 року, охарактеризовано просторові зміни в архітектурному середовищі на морфологічному, функціональному та локалізаційний рівнях. Це дозволило уточнити класифікацію нових об’єктів архітектури та визначити їх роль у структурі безпекових та оборонних об’єктів.

Автор висуває гіпотезу про збереження тенденцій до інтеграції безпекових рішень в архітектуру та інфраструктуру навіть після завершення активної фази війни. Іншою гіпотезою даного дослідження є те, що простори для оборонних та безпекових функцій, що з’явились в період військового часу, стануть центрами соціальних змін та розвитку населення в повоєнний період.

У висновках узагальнено практичний досвід України з підвищення безпеки та обороноздатності цивільних об’єктів архітектури та інфраструктури, який може стати основою для оновлення проектних стандартів і нормативної бази, як в Україні, так і в інших країнах, що стикаються з подібними безпековими викликами. Також сформовані рекомендації щодо уточнення регіональних нормативних документів в сфері архітектурно-будівельної діяльності.

СКЛО У БУДІВНИЦТВІ ТА ДИЗАЙНІ: НОВІТНІ МАТЕРІАЛИ Й ІННОВАЦІЇ

2026-05-06T22:13:37+03:00

Досліджено інноваційні матеріали зі скла, узагальненню, систематизації та уніфікації інформації про сучасні технології та модифікації зі скла. Розглянуто фізичні та хімічні властивості скла як універсального матеріалу, що активно використовується в будівництві та дизайні. Описано технологічний процес виготовлення скла. Наведено приклади та ілюстративний матеріал різноманітних модифікацій скла, зокрема його інноваційних типів. Проаналізовано та розкрито питання виготовлення, особливостей, специфічних характеристик «розумного» скла, просвітленого скла, надміцного скла, литого скла, «скла-хамелеона». Висвітлено перспективи розвитку сучасних технологій скла, що нині знайшло широке застосування в архітектурі та дизайні інтер'єрів.

Проведено огляд наявних нині досліджень, що повноцінно чи дотично зачіпають порушену проблематику. Сформульовано сутність поняття об’єкту дослідження та його базові положення. Систематизовано матеріал про сучасні інноваційні модифікації скла, який може стати поштовхом для подальших досліджень і сприйматися як уніфікований довідковий матеріал.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ЯК ЗАКОНОМІРНІСТЬ ДИНАМІКИ ЯКОСТІ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-05-06T22:20:32+03:00

Розглядаються проблеми якості міського середовища крізь призму соціального та екологічного планування. Здійснено порівняльний аналіз технічної та екологічної парадигм розвитку міста, обґрунтовано значення урбанізації у формуванні соціокультурних характеристик міського середовища. Урбанізація є найважливішою стороною розвитку суспільства, поняття урбанізація націлене певний його аспект. Урбанізація є проекцією всесвітньо-історичного процесу відтворення всього життя суспільства, його закономірностей на територію. Урбанізація – це суспільство, розглянуте з погляду його соціально-територіальних закономірностей, тобто у ракурсах виникнення, розвитку та зняття соціально та культурно значимих територіально закріплених відмінностях між містом та селом., центрами та периферією як у суспільстві в цілому, так і в містах та агломераціях. Саме закономірності урбанізації дозволяють розкрити соціальну природу міст як форму розселення та закономірності динаміки якості міського середовища. У статті відзначається, що різноманітність відкритих суспільних просторів відкриває для особистості можливість формувати свій ареал відповідно до своїх потреб, відповідно до потреб своєї соціальної групи. Тим самим люди формують умови власного відтворення. Сама собою можливість вибору елементів ареалу, його формування визначаються загальними соціально-економічними умовами суспільства, що має у кожному даному випадку спеціально досліджуватися. Окреслюючи межі свого ареалу, городянин цим визначає територію своєї безпосередньої життєдіяльності, бере участь у формуванні механізму її відтворення. Якість середовища ареалу, його культура, соціально-економічний потенціал є важливими чинниками ефективності відтворення людини. Аналіз розвитку урбанізованої культури допомагає усвідомити, що якість навколишнього середовища може бути зрозумілою у єдності потреб до середовища та реальних параметрів цього середовища. Виокремлено роль відкритих громадських просторів у забезпеченні якості життя населення та окреслено соціально-культурні параметри, що впливають на їхню оцінку мешканцями міст.

ТРИВИМІРНІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ МОДЕЛІ МІСТ

2026-05-06T22:26:45+03:00

Досліджено технології тривимірного геоінформаційного моделювання міст. Розглянуто динаміку поступового ускладнення міських геоінформаційних моделей. Охарактеризовано особливості розуміння поняття «семантики» в геоінформаційному моделюванні. Здійснено порівняльний аналіз різновидів просторово-семантичних моделей. Описано їх структуру, способи створення та формати.

МАТЕМАТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОПТИМІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У БУДІВНИЦТВІ

2026-05-06T22:33:09+03:00

Розглядаються методи математичної оптимізації організаційних процесів у будівництві з урахуванням сучасних інформаційних технологій. Зокрема, аналізується застосування математичних моделей для покращення ефективності управлінських рішень, зниження ризиків і підвищення точності прогнозів, що стосуються ресурсного забезпечення, планування термінів виконання робіт і координації діяльності учасників будівельних проєктів. Метою цього дослідження є аналіз складності сучасних будівельних проєктів, виявлення основних організаційних проблем та розробка математичного інструментарію для оптимізації організаційних процесів у будівництві з використанням інформаційних систем. Окрему увагу приділено впровадженню інформаційних систем, як функціонал математичного інструментарію, що інтегрують дані про всі етапи будівництва. Це дозволяє оптимізувати взаємодію між учасниками проєкту, забезпечуючи точний облік ресурсів, контроль за термінами та зменшення витрат. Визначено, що математичний інструментарій алгоритмічно-критеріального моделювання параметричної оптимізації організаційних процесів у будівництві є діючим рішенням з комплексного балансування за всіма видами ресурсів, розрахунку термінів будівництва, скорочення виробничої собівартості, та кошторисної вартості об’єкта в цілому, у поєднанні з інформаційними технологіями дозволяє знизити вплив стохастичних факторів, підвищуючи стійкість будівельних процесів. Завдяки таким технологіям можливо не лише здійснювати планування та моніторинг у реальному часі, але й приймати більш обґрунтовані рішення на всіх етапах проєкту. Стаття також висвітлює конструювання математичного інструментарію та інформаційних систем в умовах сучасного будівництва, що дозволяє досягти більшої ефективності, економічної вигоди та високої якості виконання робіт.

РОЗВИТОК МЛИНАРСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТТЯ, ЯК ЗАКЛАД ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

2026-05-06T22:38:09+03:00

Об’єктом дослідження в статті є млинарство, як заклад обслуговування населення і точка прикладання людини. З історичних часів у галузі млинарства, на Закарпатті працювала чимала кількість населення. Водяний млин працював у більшості поселень регіону. Навіть у найменшому млині могло працювати двоє чи троє працівників. В індустріальний період розвитку суспільства млинарство чи борошномельна індустрія носило промисловий характер. Млинарство завжди було поширене на території України, тісно пов’язане з розвитком землеробства, і відповідно осілим способом життя. Разом із самим землеробством, воно складає константу української етнічності. Обробка зернових культур розпочалася від часу появи й поширення землеробства на українських землях. Зародившись як традиційний вид господарчої діяльності українців, млинарство з часом перетворилось у одну з найважливіших галузей харчової промисловості, яка переробляє зерно на борошно та крупи. Також поява млинів в тому чи іншому поселенні мала важливий вплив на розвиток системи розселення, зайнятість населення та розвиток міжпоселенних зв’язків.

РОЗВИТОК МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ: СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БЛАГОУСТРОЄМ

2026-05-07T07:23:58+03:00

Досліджено концепції архітектурно-планувальної ідентичності міського середовища в контексті стратегічного управління благоустроєм, з акцентом на аналізі багатошарових моделей, що формують унікальний образ сучасного міста. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою сучасних міст у формуванні впізнаваного та функціонального середовища, яке поєднує збереження історичної спадщини з інноваційними підходами до благоустрою, що дозволяє вирішувати виклики урбанізації, такі як перенаселення, екологічні проблеми та соціальна нерівність. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад для визначення та конструювання архітектурно-планувальної ідентичності міського середовища, що сприяють стратегічному управлінню благоустроєм міста. У роботі використано комплексний підхід, що включає історико-генетичний аналіз для реконструкції планувальних структур, порівняльний аналіз урбаністичних практик, а також методи просторового моделювання для оцінки естетичних і функціональних характеристик міських територій. Наукові результати свідчать про те, що модель архітектурно-планувальної ідентичності, яка включає структурно-каркасний, топонімічний, вернакулярний, орієнтирний та соціокультурний шари, є ефективним інструментом для створення унікального образу міста, однак потребує адаптації до специфіки окремих територій, зокрема через селективне використання її компонентів для невеликих або нових районів. Показано, що стратегічне управління благоустроєм, засноване на інтеграції пішохідних зон, енергоефективних технологій та озеленення, сприяє підвищенню соціальної залученості та екологічної стійкості міського середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою деталізованих методик для конструювання ідентичності периферійних і новозбудованих міських зон, а також із вивченням впливу цифрових технологій, таких як розумні системи управління інфраструктурою, на формування сучасного міського ландшафту. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз міжкультурних аспектів благоустрою та їх впливу на соціальну інтеграцію в багатонаціональних містах, що сприятиме створенню універсальних моделей управління урбанізованим простором.

ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

2026-05-07T07:33:05+03:00

У контексті активізації інвестиційної діяльності та цифрової модернізації будівельного сектора все більшої актуальності набуває перегляд існуючих методів оцінки ефективності будівельно-інвестиційних проєктів. Традиційні підходи, засновані на простих фінансових індикаторах — таких як чистий приведений дохід, внутрішня норма рентабельності чи строк окупності, — демонструють обмежену здатність адекватно відображати комплексні умови реалізації сучасних проєктів. Вони не враховують динаміку ринкової кон’юнктури, волатильність ресурсів, ризики регуляторних змін та стратегічні пріоритети зацікавлених сторін. У нових економічних умовах це зумовлює необхідність трансформації системи критеріїв ефективності з урахуванням міждисциплінарного та цифрово-орієнтованого підходу.

У роботі обґрунтовано логіку еволюції підходів до оцінювання ефективності будівельних інвестицій — від лінійних моделей до комплексних систем оцінки з багаторівневою структурою параметрів. Особлива увага приділена включенню інструментів ризик-менеджменту, теорії реальних опціонів, сценарного моделювання та інституційного аналізу в практику проєктного управління. Проаналізовано переваги моделей, що дозволяють інтегрувати як фінансові, так і нефінансові критерії, зокрема соціальні, екологічні та управлінські ефекти.

У сфері будівництва, де реалізація проєктів часто супроводжується довготривалими інвестиційними циклами, багатоетапністю виконання, широкою участю стейкхолдерів і високим рівнем регуляторного ризику, зростає потреба в динамічному адаптивному інструментарії оцінки. У дослідженні запропоновано концептуальну модель багатовимірної оцінки ефективності, яка поєднує стратегічні цілі, оцінку ризиків, часові горизонти, цифрові індикатори та контекст ринкового середовища. Зосереджено увагу на перевагах цифрових платформ, які дозволяють проводити автоматизовану аналітику, оперативну візуалізацію даних і формування сценаріїв управлінських рішень.

Отримані результати можуть бути використані як основа для перегляду підходів до інвестиційного аналізу в будівництві, сприяти формуванню адаптивних систем управління проєктами та прийняттю стратегічно обґрунтованих рішень в умовах інституційної й ринкової невизначеності.

МЕТОДИКА ЧИСЕЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ПОШКОДЖЕНИХ ПОКРИТТІВ БУДІВЕЛЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОЕКТІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ НА ОСНОВІ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ

2026-05-07T07:43:38+03:00

Приведено основні ідеї та можливості методики чисельного моделювання та створення комплексних моделей пошкоджених покриттів будівель та споруд на основі обстеження їх стану, з використанням ВІМ технологій, що дає можливості для подальшого прийняття оптимальних проєктних рішень і значно прискорює проєктні роботи. Представлені чисельні моделі пошкоджених покриттів двоповерхового житлового будинку та п’ятиповерхового учбового корпусу, створені на основі технічного обстеження стану споруд, та розроблені проєкти відновлення і реконструкції на основі висновків чисельного моделювання споруд. Результати чисельного дослідження комплексних просторових моделей і висновків про стан та міцнісні характеристики конструкцій покриттів, на основі їх обстеження, значно розширюють можливості в прийнятті проєктних рішень для створення проєктів відновлення та реконструкції і впровадження перспективних розробок в їх спорудження.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ОПІР МАТЕРІАЛІВ»

2026-05-07T07:55:12+03:00

Здійснено всебічний аналіз можливостей інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процес викладання навчальної дисципліни «Опір матеріалів» у вищій технічній освіті. Автор, спираючись на багаторічний науково-педагогічний досвід, розкриває особливості впровадження інноваційних освітніх підходів в умовах цифровізації освітнього простору. Визначено основні напрями модернізації методичних засад викладання дисципліни: впровадження технологій пошуку й аналізу наукової інформації, використання електронних баз даних, організація самостійної, групової та дистанційної роботи студентів із застосуванням освітніх платформ і ресурсів мережі Інтернет, розвиток технологій кооперативного навчання та самопрезентації результатів академічної діяльності.

Показано, що реалізація моделі перевернутого навчання істотно сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, зокрема формуванню у студентів навичок самоорганізації, самостійного планування навчальної діяльності, розвитку відповідального ставлення до оволодіння професійних знань та вмінь. Особливу увагу приділено методичному забезпеченню індивідуальних розрахунково-проєктних завдань, які, завдяки візуалізації змісту, послідовності розрахункових операцій та інтеграції теоретичних знань у практичну діяльність, сприяють кращому розумінню студентами характеристик міцності, жорсткості та надійності матеріалів.

Описано практику організації групової діяльності студентів у форматі мінігруп, що сприяє розвитку комунікативних компетентностей, умінь аргументованого висловлення власної думки, досягнення згоди у процесі колективного обговорення проблемних питань, а також навичок ефективної взаємодії у команді. Наголошено на важливості формування у студентів відповідальності за результати спільної праці, лідерських якостей, здатності до раціонального розподілу завдань і презентації командних напрацювань під час захисту лабораторних і проєктних робіт.

ЧАСОВА ДОСТУПНІСТЬ ЯК ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ ЛЬВІВСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ: АНАЛІЗ ТРИВАЛОСТІ ПОЇЗДОК ДО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ

2026-05-07T07:58:35+03:00

Досліджуються функціональні межі Львівської агломерації на основі реальної часової доступності, зокрема тривалості поїздок автомобілем із навколишніх містечок і сіл до історичного центру міста. З урахуванням того, що адміністративні межі дедалі менше відображають фактичний просторовий вплив міста, акцент зроблено на маятниковій мобільності та доступності міських сервісів для мешканців периферії. Для аналізу використано геопросторові інструменти QGIS та дані Google Distance Matrix API, що дозволило отримати реальні середньостатистичні показники часу поїздок приватним автотранспортом до міста-центру у пікові години. На основі цих даних побудовано ізохрони з інтервалом 10 хвилин у межах 50 км зони навколо Львова. З’ясовано, що в межах 40-хвилинної доступності перебувають 36 приміських населених пунктів із сумарним населенням ≈ 84 тис. осіб. Загалом у 60-хвилинній зоні перебувають 227 н.п. із ≈ 288 тис. мешканців (при населенні Львова ≈ 725 тис). Визначено основні транспортні напрями, які впливають на форму агломерації. Отримані результати мають значення для просторового планування, покращення мобільності та соціальної інтеграції периферійних громад. Необхідні подальші дослідження тривалості поїздок до міста-центру агломерації за допомогою громадського транспорту, а також порівняння часової доступності Львова із подібними за планувальною структурою європейськими містами.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ БУДІВНИЦТВ

2026-05-07T08:03:09+03:00

У період глибоких трансформацій глобального економічного простору, коли цифровізація, зміна парадигм споживання, інвестиційна нестабільність та зростання регуляторного навантаження стають постійними атрибутами функціонування бізнесу, будівельна галузь опиняється в епіцентрі структурно-економічного тиску. Особливої актуальності в такому контексті набуває критичний перегляд існуючих економічних моделей та впровадження оновлених підходів до диверсифікації підприємницької діяльності. Сфера будівництва, яка характеризується високою вартістю реалізації проєктів, довгими інвестиційними циклами, нестабільним попитом та високою залежністю від державної політики, потребує розробки нових механізмів адаптації, що базуються на економічній гнучкості та стратегічному багатовекторному управлінні. Зокрема, в умовах зростаючої енергетичної невизначеності, нестабільного валютного середовища та підвищеної конкуренції за інвестиційні ресурси, потреба в ефективних механізмах стратегічної диверсифікації значно посилюється. В межах цієї трансформації диверсифікація вже не обмежується класичним розширенням видів діяльності, а набуває багатогранної структури: від просторової експансії до функціонального перепрофілювання, від запровадження інновацій до зміни логіки взаємодії з інституціональними стейкхолдерами. Особливу увагу приділено необхідності обліку цифрової зрілості підприємства, рівня його ресурсної забезпеченості, ступеня інтеграції в ринкові ланцюги вартості та здатності до оперативної трансформації бізнес-моделі. Актуальні концепції, такі як value-based management, adaptive strategy та risk-oriented control, відкривають можливості для побудови моделей стійкого зростання, орієнтованих на довготривалу прибутковість і зниження впливу зовнішніх шоків. У цьому контексті мета дослідження полягає в ідентифікації та систематизації ключових етапів трансформації економічних підходів до диверсифікації в будівельному секторі, з урахуванням нових викликів, цифрових трендів та потреб галузі в умовах перманентної невизначеності. Запропонований підхід має слугувати базою для формування адаптивних бізнес-моделей, які забезпечують стійкість, гнучкість і стратегічну перспективу підприємницької діяльності у сфері будівництва.

ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПОТОЧНОГО СТАНУ ТА РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПИТНОГО ВОДОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

2026-05-07T17:36:01+03:00

Пропонуються варіанти розробки та обґрунтування комплексної системи показників поточного стану та розвитку систем питного водопостачання та водовідведення в рамках проведення оптимізації систем населеного пункту. Застосовано методи системного аналізу та концептуального моделювання. Представлено логіко-математичну модель процесу формування показників, яка описує перехід від елементарних показників, що характеризують джерела, системи та споживачів, до інтегрованих показників поточного стану та розвитку. Розглянуто ключові групи показників, що включають рівень охоплення послугами, технічний стан інфраструктури, фінансово-економічні показники, соціальні аспекти, а також стійкість функціонування систем. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до формування показників, що охоплюють увесь життєвий цикл систем. Представлено інтегровану таблицю показників поточного стану та розвитку систем питного водопостачання та водовідведення з їх формулами розрахунку і призначенням. Результати дослідження пропонується використовувати в рамках схем оптимізації централізованих систем водопостачання та водовідведення для планування заходів з модернізації та розвитку систем, підвищення їх ефективності та забезпечення стійкості.

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2026-05-07T17:40:13+03:00

В умовах цифрової трансформації економіки питання ефективного оцінювання будівельних проєктів набуває нової якості, обумовленої впровадженням інтелектуальних систем, автоматизованого аналізу даних та використанням цифрових платформ у сфері управління проєктами. Традиційні методи оцінювання, які базуються на статичних фінансових показниках, виявляються недостатньо гнучкими в умовах динамічного середовища, багатофакторності проєктної реалізації та високого рівня ризиків. Окрім цього, класичні підходи не забезпечують повноцінного відображення ризикових сценаріїв, енергетичних чинників, кліматичних змін і параметрів стійкого розвитку, які все частіше стають визначальними при ухваленні інвестиційних рішень. У зв’язку з цим виникає об’єктивна потреба у модернізації підходів до оцінювання ефективності будівельних проєктів із використанням цифрових інструментів, таких як BIM-моделювання, аналітика великих даних (Big Data), платформи управління життєвим циклом проєктів та технології візуалізації. У статті здійснено систематизацію сучасних підходів до оцінювання будівельних проєктів у цифровому середовищі, проаналізовано особливості застосування цифрових індикаторів та мультикритеріальних моделей прийняття рішень. Окрему увагу приділено можливостям інтелектуалізації процесу оцінювання за допомогою штучного інтелекту та машинного навчання. Обґрунтовано доцільність переходу від локальних економічних оцінок до комплексних інтегрованих систем, здатних враховувати не лише фінансову доцільність, а й соціальні, екологічні та стратегічні ефекти. Визначено фактори, що стримують впровадження цифрових рішень в оцінювальну практику, серед яких – недостатня інтеграція інформаційних систем, відсутність стандартизованих протоколів обміну даними, обмежені компетенції персоналу та нормативно-правова невизначеність. У статті запропоновано концептуальний підхід до побудови гнучкої системи оцінювання будівельних проєктів, що поєднує економічну аналітику, цифрове моделювання та ризик-менеджмент, з урахуванням мінливості зовнішнього середовища. Практична значущість результатів полягає у формуванні методологічної бази для впровадження адаптивних цифрових систем підтримки рішень у будівельній сфері.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ МІКРОКЛІМАТОМ СПОРТИВНОГО ЗАЛУ З ВРАХУВАННЯМ ПОКАЗНИКІВ КОМФОРТУ І ЯКОСТІ ПОВІТРЯ ПРИ РОБІТІ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЗА ПОТРЕБОЮ І ЗЕЛЕНОЇ СТІНИ

2026-05-07T17:51:26+03:00

Метою дослідження є розробка та обґрунтування фізико-математичної моделі енергоефективного управління мікрокліматом фітнес-залу, яка враховує параметри комфортності та якості повітря. Це спрямовано на подальше дослідження, вдосконалення та впровадження багатопараметричних систем автоматичного керування ключовими показниками мікроклімату, такими як вологість, температура та швидкість руху повітряних мас. У роботі розглянуто сучасні вимоги до газового складу повітря в залах для занять спортом, а також методи оцінки його безпечності, які необхідно враховувати під час проєктування цих приміщень для забезпечення належного функціонування і експлуатації. Запропонований альтернативний підхід до моделювання комфортності приміщення передбачає врахування якості повітря. Оцінювання якості повітря для спортивних приміщень зазвичай базується на двох підходах: 1) порівняння концентрацій забруднювальних речовин із гранично допустимими нормами; 2) використання індексів якості повітря. У роботі наведено рівняння, їх аналітичні розв’язки та чисельні розрахунки, які описують динаміку абсолютної вологості повітря у приміщенні, взаємозв’язок між абсолютною і відносною вологістю, баланс маси повітря фітнес-залу, а також зміни температури й тиску в ньому. Виведено рівняння енергетичного балансу приміщення, яке було розв’язане аналітично. Отримані рішення дають змогу оптимізувати енергоефективність управління мікрокліматом під час експлуатації залу. Всі розглянуті в роботі залежності, диференціальні рівняння, їх чисельні та аналітичні розв’язки і складають математичну модель мікроклімату приміщення для занять спортивною діяльністю, яка дозволяє експлуатувати дане приміщення у енергоефективному режимі з урахуванням динамічних змін надходження шкідливостей в приміщення, управління системою вентиляції та кондиціонування повітря за потребою в даний момент, тобто змінювати витрату повітря відповідно потреб. А також дозволяє інтегрувати кімнатні рослини (живу стіну) в сучасні системи забезпечення мікроклімату приміщення.

РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ВІДХОДІВ

2026-05-07T18:00:36+03:00

З огляду на потреби післявоєнної відбудови України проблема перероблення будівельних відходів набуває стратегічного значення. Масштабні руйнування призвели до утворення мільйонів тонн будівельного сміття, значна частина якого може бути перетворена у вторинну сировину. Водночас наявна система управління відходами не забезпечує ефективного ресайклінгу – багаторазового використання ресурсів шляхом повного перероблення відходів від стану сировини до готового продукту – через фрагментарність регуляторної бази, нестачу логістичних ресурсів та відсутність комплексного підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оптимізації повторного використання матеріалів для зниження екологічного навантаження та підвищення економічної ефективності будівництва в умовах обмежених ресурсів. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розроблення ефективних методів перероблення та повторного використання будівельних відходів під час післявоєнної відбудови України. Для її досягнення досліджено сучасні технології та практики ресайклінгу в Україні та світі, оцінено потенціал повторного використання матеріалів, ідентифіковано основні перешкоди впровадження інноваційних рішень. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, системного підходу) та спеціалізованих інструментів (порівняльного аналізу, експертного оцінювання). Це дало змогу дослідити чинники ефективності ресайклінгу, сформувати типологію бар’єрів (нормативних, логістичних, інституційних тощо) і запропонувати концептуальну модель удосконалення управління будівельними відходами з урахуванням специфіки регіону та інвестиційної привабливості. Результати дослідження засвідчують, що близько 80 % будівельного сміття в Україні може бути повторно використано, однак наявна система не забезпечує відповідної переробної спроможності. Наукова новизна полягає в розробці системного підходу до повторного використання залишок конструкцій з урахуванням техніко-економічних та екологічних чинників, а також у концептуальному обґрунтуванні застосування мобільних переробних установок для деокупованих територій. Практична цінність полягає в можливості застосування результатів для розроблення політики відбудови, оптимізації логістичних ланцюгів та стимулювання використання вторинної сировини в будівництві.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НОРМАТИВНИХ ВІДСТАНЕЙ ВІД ГАРАЖІВ ДО ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАБУДОВИ

2026-05-07T23:10:00+03:00

Розглянуто питання про розташування місць локації зон шкідливого впливу на оточуюче середовище таких факторів, як викиди двигунів внутрішнього згорання та шуму на відкритих автостоянках та в гаражах різних типів для зберігання легкових автомобілів. Проаналізовано залежність кількості зон шкідливого впливу та їх розташування від типу стоянок та гаражів (відкриті автостоянки, рампові, механізовані та автоматизовані гаражі як відкритого, так і закритого типів). Виділено дві групи типів гаражів і стоянок за ознакою протяжності зон шкідливого впливу. До першої групи віднесені типи стоянок і гаражів, які характеризуються розосередженими зонами шкідливого впливу, розташованими по периметру стоянки, гаража чи рампи. До другої групи віднесені типи гаражів, які характеризуються лише зосередженими (точковими) зонами шкідливого впливу, розташованими на в’їзді/виїзді гаража. Сформульовано висновки про відносний рівень екологічності автомобільних стоянок та гаражів різних типів, про необхідність диференційованого підходу до визначення нормативних відстаней від будівель оточуючої забудови до гаражів першої та другої групи, про необхідність внесення змін до державних будівельних норм, які регламентують відстані від будівель оточуючої забудови до гаражів різних типів.

ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ ДЛЯ ОЦІНКИ ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТІВ В АГРАРНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

2026-05-07T23:16:06+03:00

Розглянуто питання використання супутникових даних для оцінки деградації ґрунтів в аграрних регіонах України. Встановлено, що основними чинниками деградації ґрунтів є водна та вітрова ерозія, зниження вмісту гумусу, засолення, ущільнення ґрунту, надмірна оранка, а також вплив зміни клімату. Традиційні методи оцінки деградації, зокрема польові дослідження, є трудомісткими та дорогими, що обумовлює необхідність застосування сучасних супутникових технологій. Використання дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) дозволяє здійснювати оперативний моніторинг змін у ґрунтовому покриві, виявляти ерозійні процеси та прогнозувати подальший розвиток деградаційних явищ. Проаналізовано методику застосування спектральних індексів, зокрема NDVI (Normalized Difference Vegetation Index), NDSI (Normalized Difference Soil Index), BSI (Bare Soil Index), LST (Land Surface Temperature) для аналізу змін у структурі ґрунту, його вологості та вегетаційного покриву. Запропоновано дворівневу модель моніторингу, що поєднує супутникові дані та геопросторовий аналіз. Доведено, що використання алгоритмів машинного навчання, зокрема класифікації Random Forest, дозволяє автоматизувати процеси ідентифікації деградованих земель і підвищити точність аналізу. Особливу увагу приділено впливу військових дій на стан ґрунтового покриву, зокрема наслідкам бомбардувань, механічного ущільнення ґрунтів військовою технікою та забруднення ґрунтів. Використання супутникових платформ Sentinel-2, Landsat-8/9 дозволяє оцінювати масштаби руйнувань та розробляти заходи з відновлення постраждалих територій. Висновки підкреслюють важливість впровадження супутникових технологій у систему агроекологічного моніторингу, що дає змогу покращити управління земельними ресурсами та забезпечити сталий розвиток аграрного сектору України. Подальші дослідження мають бути зосереджені на інтеграції супутникових даних із польовими вимірюваннями, розширенні використання додаткових супутникових платформ та застосуванні штучного інтелекту для прогнозування деградаційних процесів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ЗЕМЛІ ПІД БАГАТОКВАРТИРНИМИ БУДИНКАМИ: ПРАВОВІ, ПРАКТИЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ В УКРАЇНІ

2026-05-08T05:27:37+03:00

Актуальність теми дослідження. Належне оформлення права на земельну ділянку під багатоквартирними будинками відбувається дедалі частіше і обумовлене рядом переваг для мешканців. Зокрема, виникає правова захищеність мешканців будинку від можливих зловживань з боку забудовників чи інших осіб та підстави для розпорядження сформованою прибудинковою територією. З’являються передумови для встановлення огорожі, організації та облаштування парковки, дитячого майданчику, здійснення благоустрою та озеленення території. Важливо розуміти, що процес оформлення права на землю може бути тривалим та вимагати певних фінансових витрат, але переваги від належного оформлення значно перевищують можливі незручності.

Одними із перспективних механізмів захисту при оформлені права на землю є правові інструменти, які дають можливість звернення до суду з питань знесення незаконних споруд, заборони небажаної діяльності, отримання компенсації за завдані збитки та реалізації адміністративних важелів: контролю за цільовим використанням земельної ділянки, регулювання доступу на територію.

Однак, процес оформлення правовстановлюючих документів супроводжується рядом недоліків: відсутністю чіткого механізму передачі землі у власність, відсутністю єдиного стандарту визначення конфігурації прибудинкової території, неврегульованістю спільного використання земельних ділянок в районах з щільною забудовою. Даний процес відносно новий, а тому різного роду бюрократичні перепони процесу оформлення, відсутність єдиного підходу та зловживання на місцях посилюють актуальність дослідження.

СТРУКТУРА ТА ЗАВДАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАБІНЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ

2026-05-08T05:42:46+03:00

Наведено опис структури та завдання електронного кабінету національної інфраструктури геопросторових даних.

Національна інфраструктура геопросторових даних - взаємопов’язана сукупність організаційної структури, технічних і програмних засобів, базових та тематичних наборів геопросторових даних, метаданих, сервісів, технічних регламентів, стандартів, технічних специфікацій, необхідних для виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з такими даними. Основним призначенням національної інфраструктури геопросторових даних є забезпечення оприлюднення та доступу до геоінформаційних ресурсів інфраструктури (метаданих, геопросторових даних і геоінформаційних сервісів) на основі електронної інформаційної взаємодії в мережі Інтернет з геопорталами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та з геопорталами інших держателів даних.

Значне місце в НІГД відведено електронному кабінету – це сучасний інструменту та сервіс, який забезпечує діяльність держателів геопросторових даних. Функціонал та сервіси електронного кабінету забезпечують зареєстрованим держателям та виробникам геопросторових даних віддалений регламентований доступ до баз даних національного геопорталу для завантаження, ведення, редагування відомостей щодо інформаційних ресурсів.

Використання електронного кабінету дозволяє значно спростити роботу не тільки для держателів та виробників даних, але й адміністратору національного порталу, шляхом налаштування інформаційної взаємодії та цифровізації ряду функцій.

Мета статті – підвищення інформаційно-технологічного рівня використання електронного кабінету національної інфраструктури геопросторових даних.

В статті наведено методику роботи з електронним кабінетом.

СУПУТНИКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЇ: ПОТЕНЦІАЛ ІНТЕГРАЦІЇ Й СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

2026-05-08T05:48:11+03:00

Досліджено інтеграції супутникових технологій у процеси геодезичного знімання та землеустрою, з акцентом на їх застосування для підвищення ефективності моніторингу земельних ресурсів Полтавського району Полтавської області. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою в оперативних, точних і економічно вигідних методах збору просторових даних, особливо в аграрному секторі України, де традиційні геодезичні методи є затратними та не завжди ефективними для великих територій. Інтеграція супутникових технологій відкриває можливості для системного моніторингу земель, прогнозування змін і підтримки сталого землекористування, що є критично важливим для економічного розвитку та екологічної стабільності. Мета дослідження полягала в оцінці потенціалу супутникових технологій, зокрема даних Sentinel-2, для автоматизації геодезичних вимірювань і землеустрійних процесів, а також у розробці методології аналізу змін земного покриву на основі відкритих геопросторових даних. У роботі використано супутникові знімки Sentinel-2 за 2016 та 2023 роки, оброблені в програмних середовищах QGIS 3.26.2 та GRASS GIS. Проведено кольорову корекцію, конвертацію даних у формат TIFF, автоматизовану класифікацію земного покриву без навчання, векторизацію та порівняльний аналіз супутникових знімків для виявлення змін у процесах землекористування та проведення геодезичних робіт на теренах Полтавського району. Наукові результати показали, що супутникові технології забезпечують високу точність (до 10 м) і дозволяють виявляти зміни в структурі агроландшафтів, зокрема деградацію земель і трансформацію посівних площ. Класифікація без навчання довела ефективність для швидкого картографування великих територій. Перспективи подальших досліджень включають удосконалення алгоритмів автоматизованої класифікації, інтеграцію даних із супутників надвисокої роздільної здатності (до 40 см) та розробку адаптивних моделей прогнозування змін землекористування для підтримки цифрового кадастру й управління земельними ресурсами для України.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ СЕРВІСУ КАРТОГРАФІЧНИХ ТАЙЛІВ WMST В НАЦІОНАЛЬНОМУ ГЕОПОРТАЛІ НІГД

2026-05-08T05:58:12+03:00

Розглянуто особливості використання одного з основних геоінформаційних сервісів - спеціалізованого веб-сервісу, що надається національним геопорталом національної інфраструктури геопросторових даних через інтерфейс прикладного програмування за стандартом Відкритого геопросторового консорціуму OGC (Open Geospatial Consortium) для перетворення, керування або відображення геопросторових даних, а саме веб-сервісу картографічних тайлів WMTS – геоінформаційного сервісу, що надає зображення електронних карт із файлів багаторівневої серії квадратних фрагментів растрових зображень (тайлів), що генеруються картографічним сервером у різних масштабах відповідно до визначених рівнями деталізації картографічного подання.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГІС-ОЦІНКИ ВПЛИВУ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА ПРИРОДНІ КОМПОНЕНТИ ДОВКІЛЛЯ: ПРОБЛЕМИ ТА РІШЕННЯ

2026-05-08T06:02:19+03:00

Розглянуто методологічні основи ГІС-оцінки впливу антропогенних факторів на природні компоненти довкілля. Запропоновано комплексний підхід, що поєднує геоінформаційні системи, статистичні методи, машинне навчання та математичне моделювання. Проаналізовано проблеми збору, обробки та аналізу екологічних даних, запропоновано шляхи їх вирішення. Особливу увагу приділено методам просторового аналізу забруднень, валідації моделей та оцінці екологічних ризиків. Представлено підходи до використання екологічних індексів та багатофакторного аналізу для оцінки стану природних компонентів довкілля.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ BIG DATA ТА ГІС У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

2026-05-08T06:07:39+03:00

Здійснено аналіз сучасних технологічних рішень Big Data та геоінформаційних систем (ГІС) у системі охорони здоров’я України, з акцентом на їх інтеграцію із соціальними мережами для збору, обробки та аналізу медичних даних. Розглянуто міжнародний досвід застосування цих технологій, зокрема під час пандемії COVID-19, а також використання методів штучного інтелекту для обробки великих обсягів медичної інформації. Проведено SWOT-аналіз впровадження Big Data та ГІС у вітчизняній медичній сфері. Визначено ключові виклики, серед яких – законодавчі обмеження, питання кібербезпеки та нестача фінансування. Запропоновано перспективні напрями розвитку, зокрема удосконалення механізмів інтеграції даних, підвищення рівня захисту інформації та впровадження інструментів прогнозного аналізу для прийняття рішень у сфері громадського здоров’я.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ І ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ

2026-05-08T06:11:38+03:00

«Неможливо досліджувати новий світ, користуючись старою картою», – Національна геопросторова стратегія Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії «Unlocking the power of location» 2020 – 2025.

Метою статті є дослідження основних стратегічних підходів до розвитку геопросторових даних та геоінформаційних технологій у провідних країнах світу, визначення спільних тенденцій, інноваційних напрямків та потенційних викликів, а також виявлення глобальних спільних та відмінних рис під час аналізу їх національних геопросторових стратегій та формування рекомендацій для геопросторової стратегії України.

Провідні країни світу: США, Велика Британія, ЄС, Австралія, Сінгапур, Південна Корея, Норвегія, Індія, Мексика та Франція вже ухвалили та реалізують довгострокові геопросторові стратегії. Усі досліджувані стратегії демонструють перехід від традиційних ГІС до геоінформаційних платформ, поєднуючи технології штучного інтелекту і машинного навчання, хмарні та edge-обчислення, Інтернет речей, використання високоточних глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і даних лазерного сканування LiDAR та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), цифрових близнюків.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

2026-05-08T06:16:02+03:00

Розглядаються особливості застосування методу експертних оцінок для розроблення стратегії розвитку Олександрійської територіальної громади Кіровоградської області. Залучені експерти на основі аналізу соціально-економічного стану Олександрійської громади оцінили її характеристики за 5-ти бальною шкалою. На підставі аналізу можливостей і сильних сторін встановлено та оцінено порівняльні переваги цієї громади, можливостей і слабких сторін – виклики, загроз і слабких сторін – ризики, а також заходи стримування загроз за рахунок використання сильних сторін. Визначено інтегральні оцінки значимості можливих напрямків розвитку громади.

СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ БІНАРНИХ МОДЕЛЕЙ: ЛОГІТ ТА ПРОБІТ АНАЛІЗ

2026-05-08T08:49:42+03:00

Вивчається процес прийняття рішень в умовах невизначеності, використовуючи теорію очікуваної корисності (ТОК). Основна увага приділяється аналізу впливу ймовірнісного шуму на процеси вибору альтернатив. Для моделювання невизначеності використовуються логіт та пробіт моделі, які дозволяють враховувати стохастичний характер рішень експертів та проаналізувати вплив випадкових факторів на ймовірність вибору певної альтернативи.

Проведено аналіз математичних основ логіт та пробіт моделей, показано їх відмінності в підході до розподілу випадкових факторів. Порівняльний аналіз моделей був проведений на прикладі вибору альтернатив "низьковуглецевого" сценарію розвитку міського середовища. Моделюючи ймовірність вибору альтернатив, було визначено домінуючу альтернативу, яка має найбільш очікувану корисність. Отримані дані дозволяють оцінювати вплив випадкових факторів на вибір експертів та регулювати параметри моделей імовірного вибору альтернатив залежно від умов рішення проблем.

Результати дослідження можуть бути використані для розробки експертних систем прийняття рішень, прогнозування поведінкових моделей в економіці, містобудуванні та екології.

СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-05-08T09:01:00+03:00

В епоху цифрової трансформації будівельна галузь активно впроваджує інноваційні підходи для підвищення ефективності, стійкості та безпеки об'єктів протягом їхнього життєвого циклу. Концепція цифрових двійників (ЦД) є одним із ключових драйверів цієї трансформації, пропонуючи динамічну віртуальну репрезентацію фізичної будівлі чи споруди, інтегровану з даними реального часу. У статті проаналізовано фундаментальну роль геоінформаційних методів та систем (ГІС) у процесах створення, оновлення та використання цифрових двійників будівель. Детально розглянуто сучасні методи збору геопросторових даних, зокрема наземне та мобільне лазерне сканування (НЛС, МЛС), фотограмметрію (включаючи використання БПЛА), як основні джерела отримання точної 3D геометрії існуючих об'єктів. Висвітлено важливість інтеграції ГІС та BIM для створення комплексних цифрових двійників, що поєднують детальну внутрішню модель об'єкта з його зовнішнім просторовим контекстом. Розглянуто інтеграцію даних з IoT-сенсорів для моніторингу стану конструкцій та параметрів середовища в реальному часі. Проаналізовано міжнародний досвід впровадження ЦД у будівництві (Велика Британія, Сінгапур, Німеччина). Визначено ключові переваги використання ЦД на різних етапах життєвого циклу – від проєктування до експлуатації та демонтажу. Окреслено основні виклики та перспективні напрями подальших досліджень, включаючи автоматизацію процесів, інтероперабельність даних, масштабування до рівня міських ЦД, застосування штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки. Стаття доводить, що геоінформаційні методи є невід'ємною технологічною основою для реалізації повного потенціалу цифрових двійників у будівельній галузі.

ВПЛИВ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙ У КАДАСТРОВІЙ СФЕРІ НА ПРОСТОРОВУ ТОЧНІСТЬ І ПОВНОТУ ГЕОДЕЗИЧНОГО СУПРОВОДУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В УКРАЇНІ

2026-05-08T09:06:29+03:00

Зроблено аналізу впливу цифрових інновацій у кадастровій сфері на просторову точність і повноту геодезичного супроводу землеустрою в Україні. Дослідження фокусується на застосуванні сучасних геодезичних технологій для створення тривимірних цифрових моделей урбанізованих територій, що відповідають міжнародним стандартам. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації кадастрових систем в умовах цифрової трансформації, що сприяє підвищенню точності, достовірності та доступності інформації про земельні ресурси. Впровадження автоматизованих геоінформаційних систем є ключовим для ефективного управління землею та забезпечення прозорості земельних відносин в Україні. У межах дослідження використано комбінацію методів ЛС та аерофотознімання для збору геопросторових даних, що забезпечують створення щільних хмар точок із високим рівнем деталізації. Встановлено, що розмір пікселя на місцевості (GSD) має бути не більшим за половину мінімального розміру об’єкта моделювання для забезпечення точного об’єднання гетерогенних даних. Використовувалися ГІС-платформи, такі як MapInfo, для обробки та інтеграції просторової і табличної інформації, а також аналізу відповідності даних вимогам офіційних кадастрових систем. Отримані результати демонструють, що цифровізація земельного кадастру забезпечує структурну модернізацію даних, підвищуючи їх повноту, точність і наочність. Впровадження тривимірних моделей сприяє точній просторово-правовій фіксації земельних ділянок, що є основою для ефективного управління земельними ресурсами. Застосування ЛС та БПЛА дозволяє створювати деталізовані цифрові моделі, які враховують складну структуру урбанізованих територій, включаючи багаторівневі та підземні об’єкти. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням використання тривимірних кадастрових даних для створення 3D-кадастру, підтримки систем 3DLAS та реалізації концепції «розумного міста». Подальша інтеграція даних у формати CityGML сприятиме підвищенню сумісності геопросторової інформації та вдосконаленню інструментів просторового планування й управління територіями.

ЗНАЧЕННЯ ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ В ПРОЦЕСАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ: УКРАЇНСЬКИЙ ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР

2026-05-08T09:14:04+03:00

Зроблено аналіз ролі геодезії та землеустрою у відновленні інфраструктури України після збройних конфліктів, акцентуючи на їх стратегічному значенні для просторового планування та соціально-економічної реабілітації. У контексті безпрецедентних руйнувань, спричинених повномасштабною війною, геодезія та землеустрій набувають ключового значення для створення достовірної геопросторової бази, необхідної для відновлення інфраструктури, забезпечення прав власності та інтеграції міжнародної допомоги. Метою статті є визначення стратегічних напрямів модернізації геодезичного та землеустрійного забезпечення в умовах післявоєнної відбудови України, а також обґрунтування їх ролі у формуванні цілісної системи управління просторовими даними для реконструкції інфраструктури. Дослідження базується на системному аналізі просторово-ресурсної геоінформаційної моделі, яка інтегрує цифрові топографічні дані, кадастрову інформацію та відомості про природні ресурси. Використовувалися сучасні геоінформаційні платформи, технології обробки супутникових знімків, методи просторового моделювання та поточна правова база у сфері землекористування. Якісне топографо-геодезичне забезпечення сприяє ефективній реалізації державної політики у сфері земельних відносин, містобудування та екологічного менеджменту, створюючи передумови для цифрової трансформації. Український досвід демонструє, що геодезія та землеустрій є основою для відновлення транспортної, енергетичної та житлової інфраструктури, а також гуманітарного розмінування й верифікації меж. Дослідження виявило необхідність модернізації технічної бази, оновлення нормативно-правових актів та зниження залежності від зовнішніх постачальників геоданих. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці національної платформи геопросторових даних, гармонізації стандартів з європейськими нормами, посиленні міжвідомчої координації та підготовці фахівців. Важливим є створення інноваційної інфраструктури для обробки даних у реальному часі, що сприятиме сталому просторовому розвитку України.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

2026-05-08T09:20:28+03:00

Розглянуто методологічні підходи до оцінки інтелектуально-інноваційного розвитку будівельної галузі з акцентом на інтегрований (системний) підхід, який виступає універсальним інструментом для вивчення складних багатовимірних процесів. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою роллю інновацій у післявоєнному відновленні та трансформації економіки України, а будівельна галузь виступає ключовим елементом інфраструктурної модернізації, цифрової трансформації та екологізації просторового розвитку. У роботі обґрунтовано необхідність синтезу різнорівневих методів дослідження: системного, інституційного, статистичного, регіонального, якісного у межах єдиної аналітичної моделі, який дозволяє оцінити стан інноваційного потенціалу будівельної галузі та розкрити механізми його реалізації в умовах нестабільності, технологічних змін та дефіциту ресурсів.

Інтегрований підхід охоплює багатогранне вивчення взаємозв’язків між суб’єктами інноваційної діяльності, інфраструктурою підтримки, державним регулюванням, людським і фінансовим капіталом. Акцент зроблено на взаємозалежності таких чинників, як цифровізація процесів проєктування (BIM), інституційна підтримка інновацій, зелена та енергоефективна модернізація будівництва, а також інтеграція інновацій у міське середовище через концепції Smart City. У роботі враховано провідний міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, Великої Британії, Південної Кореї та Сінгапуру, який дозволяє ідентифікувати найкращі інноваційні практики для імплементації в українських умовах.

Окрему увагу приділено побудові інформаційної моделі оцінювання інноваційного розвитку, яка ґрунтується на багаторівневому аналізі показників, адаптованих до національної статистичної бази, та принципах відкритості даних. Запропоновано використання геоінформаційних систем, цифрових технологій і аналітичних платформ для візуалізації динаміки інноваційних процесів у будівельній галузі за регіональним принципом.

Результати дослідження можуть бути використані для формування регіональних та державних стратегій підтримки інновацій у будівництві, розробки цільових програм відновлення та залучення інвестицій у високотехнологічні проєкти. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, які ґрунтуються на динамічному моніторингу, багаторівневому аналізі та моделюванні сценаріїв розвитку галузі. Враховуючи масштаб завдань, які стоять перед українською будівельною галуззю у воєнний і повоєнний періоди, представлений підхід може стати основою національної моделі стійкого інноваційного розвитку.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПОШКОДЖЕНЬ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ

2026-05-08T09:27:53+03:00

Реконструкція громадських будівель в умовах сучасної урбанізаційної динаміки є не лише архітектурним або інженерним завданням, а й складною міждисциплінарною проблемою, що охоплює аспекти безпеки, функціональної адаптивності, енергоефективності та соціальної доцільності. Концептуальні основи реконструкції потребують глибокого теоретичного переосмислення з урахуванням нових викликів – зміни клімату, старіння інфраструктури, ризику техногенних руйнувань, а також трансформації суспільних потреб. Центральною складовою реконструктивного процесу є ідентифікація та класифікація пошкоджень, яка слугує відправною точкою для обґрунтування технічних рішень, вибору методів відновлення та проєктування заходів з підвищення стійкості об’єкта до повторних впливів. У фокусі дослідження — критичний аналіз підходів до розмежування пошкоджень за ознаками їхнього походження (фізичні, хімічні, біологічні, антропогенні), глибини ураження конструкцій (поверхневі, глибинні), темпів розвитку (інерційні, прогресуючі), а також масштабу наслідків (локальні, системні). Пропонується багаторівнева класифікація, яка поєднує структурно-технічну оцінку з функціональним та соціальним аналізом наслідків ушкоджень. Особливу увагу приділено методам діагностики, візуальному обстеженню, інструментальним методикам (ультразвукова, електромагнітна, вібраційна діагностика), а також цифровим підходам — створенню інформаційних моделей пошкоджень на основі технологій сканування та моніторингу. Узагальнюються теоретичні засади реконструкції на основі принципу мінімального втручання, збереження автентичності об’єкта, комплементарності нових і старих конструктивів, а також ресурсної ефективності. Висвітлюється взаємозв’язок між пошкодженнями та експлуатаційними режимами будівлі, а також роль середовищного контексту в розвитку критичних зон. Зазначається, що успішна реконструкція передбачає створення інтегрованої аналітичної бази, на основі якої здійснюється вибір методів втручання — від локального підсилення елементів до повномасштабної перебудови конструктиву. Окреслено основні напрямки подальших досліджень, пов’язані з розробкою адаптивних систем класифікації, підвищенням точності прогнозування динаміки ушкоджень та створенням цифрових платформ для супроводу реконструкційних проєктів у режимі реального часу.

НАУКОВО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТЬ ВІДНОВЛЕННЯ, ПОШКОДЖЕННЯ ТА ЧАСОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ЖИТТЄВОМУ ЦИКЛІ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ

2026-05-08T09:35:22+03:00

Сучасна теорія управління відновленням цивільних об’єктів вимагає комплексного переосмислення категоріального апарату, що охоплює поняття «відновлення», «пошкодження» та «часові характеристики життєвого циклу». У контексті підвищеної складності міської інфраструктури, зростання частоти екстремальних подій, техногенних аварій і військових впливів, обґрунтоване використання цих понять є необхідною передумовою для формування адекватної моделі оцінювання стану об’єктів і стратегій їх реконструкції. Науково-категоріальний аналіз дає змогу виокремити межі застосування кожного терміна, розкрити зв’язки між фізичним станом об’єкта та його функціональним потенціалом, а також побудувати структуру інтерпретації ушкоджень із урахуванням часового фактору. У роботі систематизовано підходи до трактування ушкоджень за глибиною, масштабом, швидкістю поширення та функціональними наслідками, що уможливлює створення адаптивної типології сценаріїв реагування. Особливу увагу приділено синхронізації термінології з нормативно-технічними документами, а також її узгодженню із сучасними цифровими моделями управління життєвим циклом. Запропоновано концепцію багаторівневої інтерпретації пошкоджень — від технічного дефекту до соціально-функціонального порушення. Визначено часові маркери критичності, що вказують на переломні фази між підтримуваною функціональністю та необхідністю капітального втручання. Підкреслено необхідність обліку кумулятивного ефекту пошкоджень, а також ролі системного моніторингу у визначенні допустимих меж деградації. Результати дослідження можуть бути використані як основа для побудови інтегрованих моделей відновлення об’єктів цивільного призначення та формування критеріїв їхньої пріоритизації в межах відновлювальних програм.

У цьому контексті важливо враховувати, що поняття «відновлення» не є однозначним і набуває різних смислових відтінків залежно від сфери застосування — технічної, соціальної, правової або екологічної. У будівельному секторі воно охоплює як локальні ремонтні втручання, так і повноцінну реконструкцію, зміну функціонального призначення чи навіть повторну інтеграцію об’єкта в змінене міське середовище. Таким чином, категоріальний апарат має бути гнучким і водночас стандартизованим, щоб забезпечити ефективну комунікацію між усіма учасниками процесу — інженерами, архітекторами, замовниками, органами влади.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТА СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ РОЛІ МОТИВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПЕРСОНАЛУ В БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

2026-05-08T10:28:24+03:00

Розглянуто економічну природу та функціональну структуру мотиваційної системи персоналу, акцентуючи увагу на її критичній ролі у підвищенні організаційної ефективності у будівельному секторі. Особлива увага приділяється складовим мотиваційного механізму, що формує фундамент взаємодії між працівником і роботодавцем, зокрема матеріальним і нематеріальним стимулам. Матеріальні стимули охоплюють заробітну плату, бонусні системи, премії, соціальні пакети, страхування, а також участь у прибутку. Нематеріальні ж елементи включають соціальне визнання, кар’єрне просування, залучення до прийняття рішень, розвиток корпоративної культури та персональну відповідальність за результат.

Описано структурно-системну модель мотиваційної архітектури, яка базується на чотирьох елементах: визначенні мотиваційної бази (внутрішні потреби, пріоритети, емоційні очікування), механізмах реалізації (заробітна плата, премії, кар’єрна траєкторія), моделюванні процесу мотивації (цифрові рішення, індивідуалізація стимулів, гейміфікація), а також системі оцінювання (KPI, рівень залученості, індекси задоволеності). Такий підхід дозволяє забезпечити цілісну взаємодію між організаційною метою та особистими очікуваннями працівника.

Розкрито взаємозв’язок між високим рівнем мотивованості персоналу та ключовими результатами діяльності компанії. Зокрема, доведено, що належним чином налаштована мотиваційна система знижує показник плинності кадрів, підвищує продуктивність праці, зменшує кількість порушень виробничої дисципліни та оптимізує витрати на реалізацію проектів. При цьому врахування психологічного клімату, емоційного добробуту співробітників, відкритої комунікації та можливості самореалізації є важливими елементами нематеріальної мотивації, яка нерідко має вищий стимулюючий ефект, ніж виключно фінансові чинники.

Показано, що результативність мотивації значною мірою залежить від організаційної структури підприємства та рівня цифрової трансформації. Цифрові HR-платформи, мобільні застосунки, системи візуалізації досягнень і гейміфікація стимулюють активну участь працівників у виробничих процесах. Гейміфікаційні інструменти, зокрема, створюють середовище визнання, де співробітник бачить результат своєї праці не лише в цифрах, а й у вигляді віртуальних винагород, рейтингу, командних перемог. Це особливо ефективно в умовах багатостадійного будівельного процесу, де мотивація часто втрачається через рутину чи відсутність швидкого зворотного зв’язку. Окремо підкреслено значення KPI-орієнтованого підходу, за якого система мотивації прив’язується до чітких, вимірюваних показників: строки виконання, якість робіт, економія ресурсів, відсутність простоїв, безпечність процесу. Прозора система оцінювання результатів дозволяє виявляти сильні та слабкі місця в команді, здійснювати справедливу компенсацію, адаптувати інструменти стимулювання до змін в умовах ринку.